Український документальний фотограф Тимофій Мельников зняв фотоісторію "Відлуння Донбасу" під час поїздки в Донецьку область у листопаді 2023 року за грантової підтримки Української Асоціації Професійних Фотографів.
Від містечка Гірник Донецької області 25 кілометрів до окупованого Донецька та 12 кілометрів до лінії фронту (на момент знімання). Місцеві кажуть, що до початку російсько-української війни в місті жило понад 10 тисяч людей, а зараз майже нікого не залишилось. З лютого 2022 містечко знаходиться під постійними обстрілами. Більшість людей поїхали звідси, ті ж, хто залишився шукають способи вижити. У місті місяцями немає електрики, теплопостачання, води та зв'язку. Їжу, воду, засоби гігієни та опалення сюди привозять волонтери.
Гірник - шахтарське містечко. Поклади вугілля на Донеччині розроблялися з кінця ХІХ століття. Економіка регіону і життя місцевих мешканців трималися на тому, якою була вугільна промисловість. Стан речей змінився у 2014 році, коли частина шахт опинилася в російській окупації. Ті ж шахти, які залишаються на підконтрольній Україні території з лютого 2022 року працюють в обмеженому режимі.
Ландшафт Гірняка - це терикони - штучні гори із породи, яку витягли із шахти. Тут місцеві збирають вугілля, щоб опалити власні будинки. Втім зараз, в умовах близькості фронту, доступ до більшості териконів закритий.
Галина - пенсіонерка, в неї невелике господарство і будинок прямо поряд із териконом. Тут вона живе із сином Русланом і кошенятами. У старому будинку дуже холодно. Грошей на вугілля Галина з Русланом не мають, тож розтягують один мішок на цілий місяць. І намагаються чим довше утримати тепло в хаті, тому не виходять на вулицю, не відчиняють вікна та двері. Іноді до них приїжджає місцевий поліціянт привезти гуманітарну допомогу.
Олександр, колишній шахтар, ще в молодості він отримав виробничу травму на шахті. Відтоді він не може ходити й пересувається на візку. Заробляє на життя ремонтом велосипедів, скутерів та інструментів. Волонтери привозять, Олександру вугілля, бо грошей, які заробляє він сам не вистачає, щоб запастися вугіллям на зиму.
Оксана заміжня, в неї троє дітей. Свій будинок вона опалює пакуванням від продуктів, газетами та хмизом, тому в хаті чутно сильний запах гару. Аби заощадити на опалені, вся родина живе в одній кімнаті. Евакуюватися вони відмовляються, пояснюють свою відмову тим, що не мають родичів чи друзів, які б могли їх прихистити. Волонтери привозять найнеобхідніше, щоби вони могли жити тут і далі.
Параска, пенсіонерка із Гірника, зовсім не встає з ліжка. Кілька років тому вона серйозно травмувалася, і з того часу не може пересуватися. Параска живе разом зі своєю літньою сестрою. Разом вони виживають в складних воєнних умовах та підтримують одна одну.
Містечко Гірник, які й вся Донеччина, перебуває під щоденними російськими обстрілами та ракетними ударами. Страждають тисячі цивільних. Руйнуються та знищуються їхні будинки, їхні життя. Багато хто змушений виїжджати туди, де безпечно. Ті ж, хто залишився - виживають у воєнних умовах.
Тимофій Мельников (2003 р.н., Одеса, Україна) — український документальний фотограф. Фотографує з 2017 року займається журналістикою та репортажною фотографією. З 24 лютого 2022 року основним фокусом його уваги стала воєнна фотографія та висвітлення повномасштабного вторгнення Російської федерації в Україну.
Comments