Фотосерія "Донбас" та одноіменна фотокнига українського документального фотографа Олександра Чекменьова – це візуальне дослідження рідного для фотографа регіону, періоду 1994 - 2011 років, яке здебільшого зосереджується на шахтарях – стовпах економіки регіону.
Донбас, вуглевидобувний регіон в Україні, є однією з найбільших промислово-міських агломерацій у Східній Європі, де вугілля видобувають з 18 століття. Після падіння Радянського Союзу понад половину шахт було закрито. Проте вугілля й надалі залишається основним джерелом доходу для існування жителів цього регіону. Навіть коли залишаються найменші яруси з видобутим вугіллям, шахтарі продовжують його видобувати. Для цього вони копають незаконні «нори» і працюють там, ігноруючи всі правила техніки безпеки. У них немає жодної іншої доступної роботи, інших навичок, інших засобів, щоб заробити гроші на шматок хліба. Потрапивши у “замкнене коло роботи, життя та смерті” від небезпеки та труднощів видобутку, герої фотосерії нічого не роблять упівсили. Коли вони працюють, вони працюють до тих пір, поки можуть, п’ють, допоки не впадуть, а коли люблять – люблять, поки не помруть. Фотосерія "Донбас" Олександра Чекменева не лише про вугілля, вона про дуже особливе ставлення до життя.
Гірнича справа стала примітивною роботою в Україні. Скрізь, де вугілля наближалося до поверхні, селяни просто викопували яму в землі або використовували покинуті шахти. Як і сто років тому, молоток та кайло стали основними інструментами шахтаря, забиваючись в землю всюди, де можна знайти вугілля. Мережа імпровізованих підземних шахт огортає Донбас, як павутина, що проходить під залізницями, житловими будинками, кладовищами, магазинами та адміністративними будівлями. Вони змінили ландшафт і змінили життя.
Незаконна гірнича промисловість спричинила стихійний бум підприємств у місцевих селах. Відро картоплі коштує три відра вугілля; пляшка домашнього лікеру – мішок. Аматорський видобуток вугілля на Донбасі стає все більш професійним. Шахти приватизуються та видаються ліцензії на розвідку нових родовищ, тоді як кількість незаконно видобутого вугілля досягає промислового рівня. Диверсифікована інфраструктура бурхливо розвивається, включаючи підрядників транспорту роздрібної торгівлі та охорони, які охороняють шахти та кар’єри. Я був свідком багатьох, хто вирішив залишити шахтарські поселення в пошуках кращого життя, обіцяючи собі ніколи не повертатися до цієї важкої та небезпечної праці під землею. Деякі залишились вірними собі, але більшість повернулася. Кажуть, шахта – це як магніт, який притягує до неї шахтарів і не відпускає. Зрештою, для шахтарів вугілля – це не просто мінерал: це чорне золото, яке лежить закопаним під їхніми ногами.
В 2011 році фотосерію "Донбас" було видано у вигляді фотокниги німецьким видавництвом Kehrer.
Редактор та дизайн: Андрій Кременчук;
Видавець: Kehrer, 2011;
Обкладинка: тверда;
Мова: англійська, німецька та російська;
ISBN: 978-3868281859;
Кількість сторінок: 112;
Кількість фотографій: 60;
Розмір: 24x20 см.;
Вартість: 50€
Олександр Чекменьов (1969 р.н., Луганськ) — український документальний фотограф. Почав професійно освоювати фах фотографа в 1988 році в Луганську. Після повернення з армії влаштувався фотографом в 1993 на Луганський художньо-виробничий комбінат. В 1997 переїхав до Києва, де і мешкає нині. Значна частина його доробку — це унікальний архів життя України (особливо її Сходу) 1990-х років в усій жорсткості тогочасної соціально-політичної ситуації. Втім, Чекменьова цікавить не просто «абстрактна доба» — для нього важливі її герої. Він портретує їх з нищівним документалізмом, що поєднується з щирим інтересом до історій людей та розумінням їх характеру і способу мислення (проекти Люди вулиць, 1994-1999, Швидка, 1994-1995, Паспорт, 1995 та інш.). Поряд з цим автор створює і серії, присвячені сьогоднішній ситуації в країні, охоплюючи нещодавні події в Україні та їх наслідки (Євромайдан, 2014, War–Torn, 2014-2015, Війна на Донбасі, 2014-2016, Видалені, 2018-2020). Учасник об’єднання «Українська фотографічна альтернатива». В 2014 році отримав Гран-прі «Фотограф року». Роботи зберігаються в приватних колекціях та збірках “Мистецького Арсеналу” (Київ, Україна), Музей Харківської Школи Фотографії (Харків, Україна), Віттеньского музею та Людвіг музею (Німеччина). Автор фотокниг “Донбас” (2011), “Паспорт” (2017) та "Лілії" (2020).
Comments